Опис гідротехнічної спеціальності

В 1944 р. було засновано Одеський будівельний технікум, одна з основних цілей якого була підготовка будівельників гідротехнічного напряму.

Отримав незалежність, Україна як складова частина європейського простору пишається історичним здобуткам в сфері збереження та відновлення центрів освіти, науки, промислового розвитку і будівництва, до яких в повної мірі відноситься Одеса, місто, яке від основи до сучасності своєї світової відомості зобов’язано портовому будівництву і пов’язаного з цим торговим розвитком і поширенням міжнародних зв’язків і відносин між державами світу.

Згідно спеціальних досліджень, зараз відчувається гостра щорічна потреба у фахівцях, які навчаються за освітньо-професійною програмою Будівництво гідротехнічних споруд спеціальності 192 Будівництво та цивільна інженерія освітньо-професійного ступеня фаховий молодший бакалавр у відповідних інституціях України.

Гідротехнічне будівництво важлива галузь діяльності, що передбачає освоєння Світового Океану (морів, океанів, річок), будівництво портів і водних шляхів, боротьбу проти руйнівної дії води за допомогою гідротехнічних споруд, спеціального устаткування та пристроїв.

Випускники мають широкі можливості працевлаштування і можуть працювати практично в усіх сферах будівництва (цивільне, гідротехнічне).

На освітню програму Будівництво гідротехнічних споруд спеціальності 192 Будівництво та цивільна інженерія здійснюється набір абітурієнтів на основі базової середньої та повної загальної середньої освіти.

Особи, які мають базову середню освіту, можуть навчатися за освітньо-професійною програмою підготовки фахового молодшого бакалавра одночасно із виконанням освітньої програми профільної середньої освіти професійного спрямування.

Освітній процес забезпечують 7 викладачів циклової комісії «Будівництво гідротехнічних споруд» та 17 викладачів інших циклових комісій.

Освітній процес за освітньою програмою Будівництво гідротехнічних споруд здійснюється в 23 кабінетах і 6 лабораторіях.

Загальні вимоги до спеціаліста та область його професійної діяльності.

Фаховий молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми.

Здобувач фахової передвищої освіти за освітньою програмою Будівництво гідротехнічних споруд має оволодіти методами, методиками проектування, технології виготовлення конструкцій, матеріалів та зведення об’єктів гідротехнічного будівництва та інженерних систем, їх подальшої експлуатації і реконструкції.

При підготовці майбутніх спеціалістів основний акцент приділяється проектуванню, будівництву, ремонту та експлуатації гідротехнічних (морських та річкових), промислових та цивільних будівель і споруд, аналізу їх ефективності та надійності, застосуванню сучасних енергоефективних заходів із урахуванням новітніх технологій і рівня розвитку будівництва і цивільної інженерії.

Майбутні гідротехніки повинні вирішувати типові спеціалізовані задачі та виконувати практичні завдання під час професійної діяльності у сфері будівництва та цивільної інженерії, що передбачає використання основних теорій і методів природничих і прикладних наук, що може характери­зуватися певною невизначеністю умов; нести відповідальність за результати своєї діяль­ності; здійснювати контроль інших осіб у визначених ситуаціях.

Широка загально-будівельна освіта дозволяє нашим випускникам працювати практично у всіх сферах будівельної діяльності, а саме: морські і річкові порти, перевантажувальні комплекси та термінали, будівельні компанії тощо.

Навчальні дисципліни, їх значення у підготовці гідротехніка.

Навчальний план підготовки молодшого спеціаліста / фахового молодшого бакалавра складається з чотирьох циклів:

- цикл загальноосвітньої підготовки;

- цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки;

- цикл математичної та природничо-наукової підготовки;

- цикл професійної та практичної підготовки.

Загальноосвітні, математичні та природничо-наукові освітні компоненти – як основа формування майбутнього спеціаліста.

На 1-му курсі навчаються студенти, які вступили в коледж на основі базової середньої освіти (9 класів). Протягом перших двох курсів навчання студенти вивчають базові, вибірково-обов’язкові та профільні предмети та спеціальні курси і мають можливість одержати свідоцтво про повну загальну середню освіту.

До базових предметів відносяться наступні навчальні дисципліни: українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземна мова,математика, інформатика, всесвітня історія, географія, біологія і екологія, фізика і астрономія, хімія, історія України, фізична культура, захист України, громадянська освіта.

Згідно навчального плану до циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки відносяться наступні освітні компоненти: історія України, українська мова (за професійним спрямуванням), основи філософських знань (філософія, релігієзнавство), соціологія, основи правознавства, економічна теорія, культурологія,іноземна мова (за професійним спрямуванням), фізичне виховання.

Цикл математичної та природничо-наукової підготовки включає наступні освітні компоненти: фізика, математика, інженерна графіка, будівельна механіка, теоретична механіка та опір матеріалів, гідравліка, електротехніка в будівництві, основи екології, безпека життєдіяльності, хімія, інформатика.

Освітні компоненти циклу професійної та практичної підготовки, та їх значення при підготовці гідротехніка

До циклу професійної та практичної підготовки відносяться наступні освітні компоненти: будівельна техніка, будівельне матеріалознавство, інженерна геодезія, будівельні конструкції, гідротехнічні споруди, виробництво загально-будівельних та гідротехнічних робіт, інженерна геологія та гідрогеологія, організація гідротехнічного будівництва, метрологія та стандартизація, економіка будівництва, нормування праці і кошториси, основи охорони праці, гідрологія та гідрометрія, основи комп’ютерного проектування.

У результаті вивчення освітніх компонентів циклу професійної та практичної підготовки студент повинен володіти:

- базовими уявленнями про різноманітність інженерних споруд, розуміння значення їх надійності;

- методами спостереження, опису, класифікації оцінки стану інженерних споруд при їх будівництві та експлуатації;

- базовими знаннями з економіки будівництва, організації гідротехнічного будівництва, уявлення про основні принципи, організаційні структури та методи управління будівництвом;

- інструментальними методами аналізу в лабораторних випробуваннях будівельних матеріалів, навичками роботи із сучасною апаратурою;

- нормативною та довідковою літературою, державними стандартами, конструкторською і технічною літературою;

- базовими уявленнями про основи сучасної мінералогії, основні процеси мінералоутворення для використання мінералів у будівельному виробництві;

- знаннями, уміннями й навичками в галузі будівельних машин для теоретичного освоєння загально-професійних дисциплін і рішення практичних завдань;

- базовими знаннями про сучасні будівельні матеріали, конструкції, деталі, здатність використовувати їх при будівництві, реконструкції та ремонті інженерних споруд;

- навичками виконання креслень, основами проекційного, технічного креслення;

- практичними уміннями у виконанні креслень відповідно до вимог стандартів;

- знаннями з теоретичної та будівельної механіки при виконанні статичних розрахунків гідротехнічних споруд;

- оцінкою впливу гідротехнічного будівництва на навколишнє середовище, розуміння соціальних і екологічних наслідків своєї професійної діяльності;

- знаннями і вміння застосовувати на практиці ресурсозберігаючих технологій;

- вміннями організувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності й охорони праці;

- діловими комунікаціями у професійній сфері, знаннями основ ділового спілкування, навичками роботи в команді.

Курсові роботи і курсові проекти у навчальному процесі.

Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами під час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика курсових проектів (робіт) відповідає завданням освітніх компонентів і тісно пов'язана з практичними потребами конкретного фаху. Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх виконання визначається положенням «Про курсове проєктування».

Навчальним планом передбачені курсові роботи і курсові проекти з наступних навчальних дисциплін:

Роль практичного навчання при підготовці гідротехніка з правом виконання

загально-будівельних робот.

Навчальним планом передбачені наступні види практик:

Практична підготовка студенів здійснюється на підставі «Положення про практичну підготовку здобувачів фахової передвищої освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.05.2023 р. № 510. Усі види практичного навчання забезпечені робочими навчальними програмами.

Студенти 2-го курсу навчання проходять навчальну практику з введення в спеціальність та з будівельного матеріалознавства в навчально-виробничих майстернях коледжу.

В 4-му семестрі студенти проходять навчальну геодезичну та гідрометричну практики на прибережних територіях та в морі.

Програма навчальної геодезичної практики передбачає одержання практичних навичок виконання геодезичних робіт, зв’язаних з будівництвом гідротехнічних споруд та інших будівель. Студент повинен навчитись користуватись теодолітом, нівеліром, виконувати їх перевірки, вирішувати геодезичні задачі, виконувати зйомку у польових умовах та камеральну обробку результатів.

Програма навчальної гідрометричної практики передбачає одержання практичних навичок виконання промірювальних робіт, визначення швидкості вітру, рівня води у морі, швидкості та течії. Після проходження практик студенти оформлюють та захищають звіт за даними спостережень.

На третьому курсі навчання студенти проходять навчальну практику для отримання робітничої професії. Програма практики передбачає одержання практичних навичок виконання будівельних робіт: електрозварювальних, бетонних, арматурних, штукатурних, а також робіт по озелененню прибережних територій та різноманітних ділянок. Практики проводяться на базі навчальних майстерень, на будівельних майданчиках міста.

Програма технологічної практики спрямована на закріплення теоретичних знань в умовах будівництва об’єктів, таких як: Одеський морський порт, морський торгівельний порт «Чорноморськ», морський порт Південний, будівельних майданчиках міста Одеси та інших базах практики. Студенти здобувають навички ведення робіт на рівні майстра та виконавця робіт будівельного майданчика.

Наприкінці четвертого курсу навчання студенти проходять переддипломну практику.

Програма передбачає виконання індивідуальних завдань, знайомство з базовою організацією практики, об’єктом будівництва і технологічною документацією, знайомство з особливостями організаційної структури та управління будівельної організації, економічними показниками, вивчення складу і технології виробництва робіт, збір і систематизація матеріалів для дипломного проектування.

Підсумкова атестація – як завершальний етап підготовки молодшого спеціаліста (фахового молодшого бакалавра).

Згідно навчального плану студенти, які навчаються за освітньою програмою Будівництво гідротехнічних споруд, спеціальності 192 Будівництво та цивільна інженерія, проходять підсумкову атестацію в два етапи:

1. Державна підсумкова атестація загальноосвітньої підготовки відбувається по закінченню 2-го курсу у вигляді ЗНО.

2. Підсумкова атестація фахового молодшого бакалавра у формі публічного захисту (демонстрації) кваліфікаційної роботи (дипломного проекту).

Кваліфікаційна робота (дипломний проект) має передбачати розв’язання типової спеціалізованої задачі та виконання практичного завдання у сфері гідротехнічного будівництва або цивільної інженерії, на базі застосування основних теорій та методів фундаментальних та прикладних наук.

Захист кваліфікаційної роботи (дипломного проекту) відбувається публічно (з демонстрацією), на засіданні екзаменаційної комісії з підсумкової атестації здобувачів фахової передвищої освіти.

Після закінчення коледжу наші випускники мають можливість продовжувати навчання у закладах вищої освіти, реалізуючи принцип ступеневої освіти.